За її словами, ця хата була осередком місцевої “Просвіти”. “Святкування планувалося давно, десь років навіть 5-7 тому. Ще був живий мій батько, а його вже, на жаль, з нами три роки немає. То ми планували, що будемо святкувати сторіччя хати. Про історію хати я розпитувала жительку села Ольгу Стадник, якій також виповнилося 100 років. Вона мені розказала, що в нашій хаті в 1934 – 1935 роках була читальня “Просвіти”. І пані Ольга ще молодою дівчиною була в нашій хаті. Тут вони готувалися до Шевченківських днів, вчили “Катерину”.
На свято запросили сусідів, родичів та друзів. Сестра Любові Кріль – Марія Бабій розповіла, що жила у цій хаті, коли була дитиною. “Пам’ятаю, коли дідусь помер, – мені було 5 років. Колись я з ним корову пасла. Він все дуже співав. А потім вже мій тато співав, грав. Він на багатьох інструментах грав. І мені це дуже запам’яталося. І так думаю, що це передалося і дітям, і внукам”. До святкування 100-річчя хати родина підготувала тематичне печиво та виставку зі світлин і книжок. Своїми силами організували домашній концерт. За словами Любові Кріль, найбільше на святкуванні згадували про діда Володимира.