"Кинулось в око, що найбільше є сучасних світлин. На другому місті по кількості - фото1960-1990 років, а на третьому - фото 1900-1939 років. З 1939 по 1960 роки зображення порідшали. Чому?
Перше місце абсолютно зрозуміло - при незалежній Україні, фотографування набуло значного розповсюдження, бо вже довший час майже кожен носить з собою вмонтований у мобілку фотоапарат. Це друге місце починаючи з кінця 1950 років пояснюється тим, що фото справа в СРСР стала доступною для людей і почала стрімко розповсюджуватися. Фотоапарат мав багато хто, особливо дешеві - «Любитель», «Смена» і «Чайка».
Третє місце. Значна кількість світлин у кінці ХІХ початку ХХ ст. також зрозуміла. Європа на той час знаходилась на піку розвитку фотографії, а ми тоді до неї належали.
А от з 1939 був зроблений крок назад – ми увійшли в СРСР, де фотографія ще тоді не набула широкого розвитку та й слідом пішли лихоліття другої світової з усіма повоєнними наслідками. Слід відмітити - значна кількість фото зроблені в цей час німцями і те, що з 1945 по 1960 роки в основному знімали трофейними німецькими апаратами. Я сам починав з Роллефлекса 1936 р. випуску - кадр 6х6 і, уявіть собі, вже тоді з просвітленою оптикою! Були у нас тоді реальні проблеми з плівкою і папером, з реактивами і з фотозбільшувачами. Так мій батько-хірург сам зробив фотозбільшувач з дерева і другого німецького фотоапарата з об’єктивом на гармошці. Ним я користувався аж до початку 1960 років. Зрозуміло, чому аматорські світлини цих років часто дуже не якісні? У ті часи задумувались майже над кожним кадром, ставлячи перед собою гамлетівське питання: - Знімати, чи не знімати, друкувати чи ні. Нікому і в голову не могло прийти фотографувати якийсь салат, шашлик чи пиріг…, хоч і це людям потрібно.
Наш Старий Замок фоткали часто, у всі часи, бо він вражає, дуже фото гігієнічний, ним пишалися і люди намагались залишити його зображення на пам’ять для себе і для нащадків. Завдяки цьому ми маємо настільки значну кількість зображень різних періодів, що часто не можемо зрозуміти, коли конкретно зроблена та чи інша світлина, а хочеться ж для наших археологів визначити найдавніші залишки фундаментів колишніх будов, уточнити їх розташування, щоб серед перебудованого Коритовським і ще після нього, виділити якось найбільш древнє, адже Замок мінявся на протязі сотень літ. Особливо значні зміни відбулися за досить короткий період - у першу світову війну, і вони зафіксовані на світлинах. Цікаво розібрати їх у хронологічному порядку.
Спочатку по відсутності руйнувань я визначив фото, які точно зроблені до початку першої світової війни (для прикладу приводжу ф1, ф2.). З історії відомо, що 23. 08. 1914 р. – Російські війська без особливих руйнувань навколо Замку займають Тарнопіль. Потім відібрав світлини з зруйнованим дахом - після бомбардування і артобстрілу міста 15.06 .1915 р. німецько-австрійськими військами. Замок обстрілював ся досить ретельно у ньому на ті часи заходились військові казарми. Серед багатьох виділилось фото (ф.3), де дах замку зруйнований, а будинок між Старим і Новим Замками вцілів. На наступному знимку (ф.4), він вже трохи пошкоджений, певне, у наступне бомбардування міста німцями, ще при росіянах, адже діти на світлині віддають честь по російські, видно, й фотографував росіянин. Подальші буренні події не дуже то давали можливість щось фотографувати, а, якщо й щось робилось у цьому напрямку, то датувати світлини неймовірно тяжко. Тому даю лише хронологічні віхи тих подій.
09.04.1917 р.- Під Українською Центральною Радою.
29.06. 1917 р. - німецьке бомбардування.
20.07.1917 р. - підпал будинків і військових споруд відступаючими росіянами.
21.07. 1917 р. –знов німці бомбардують місто.
24.07 1917 р.- німці у Тарнополі.
На фото (ф.5) вже є вроді, німецькі вояки, тобто це було вже після 24.07. 1917 р. коли росіяни відступили. Бомбардування на цьому не скінчились - 23.10.1917 – проходить вже російське бомбардування. Певно у той час і зруйновано остаточно будинок між Старим і Новим Замками (ф.6).
Знов надаю лише дати подій, відмічаючи, що за ці часи значних бомбардувань, чи артобстрілів міста не відбувалося.
01.09.1918 р. – утворення ЗУНР.
22.11.1918 р. уряд ЗУНР у Тарнополі.
02.01.1919 р. - ЗУНР у Станіславові.
02.06. 1919 р.– Поляки займають місто.
15.06.1919 р. – українські Січові Стрільці визволяють
Тарнопіль. Чортківська дефензива.
16.07.1919 р. – знов у місті поляки.
26.07 – 20.09. 1920 р. – більшовики у Тарнополі.
20.09 1920р.- польська піхота і кіннота армії УНР у місті.
13.12. 1920 –тернопільське воєводство.
Маючи лише одну світлину руїн внутрішніх будов по при Старому Замку (ф.7) і швидке перетікання подій, тяжко зорієнтуватись, коли вона зроблена, але по зафіксованих руйнуваннях впевнився, що у першу світову дахи на Замку були повністю знищені, а з приходом польської влади зразу почалась його відбудова (ф.8- ф.10). Така вроді й незначна систематизація попутно дала мені змогу знайти в себе помилку. Виявляється ф.4.не 1914-1915 року, як я раніше вважав, а 1944 р., бо дах вцілілий, як і на (ф.11, ф.12) і є лиш один слід від, напевне, випадкового снаряду вище третього поверху Замку. Може, хтось засумніватись – чому не видно (ф.10) значних пошкоджень. Відповідь проста звільнення міста проходило з східного боку, тому значні пошкодження - в східній його частині (ф.12, ф.14).
В завершення висловлю надію, що мої дописи якось зорієнтують зацікавлених старовиною нашого міста і допоможуть вибрати шлях при поверненні нашому Старому Замку давнього виду. Якщо ж говорити про всю проблему нашого міста , то на майбутнє найкращим був би шлях, запропонований давніше не знаю ким (ф.15). Треба спробувати лишити старий центр Тернополя старим і не натикати поміж давніх споруд сучасну архітектуру. Відмічу, що перші кроки вже робляться – два годинники декілька поновлених башточок та нормально добудованих і реставрованих будинків. Треба і надалі, якщо щось робити у Старому Місті, то під старий манер, не винищуючи давні дух і ментальність, зберігаючи старовинну привабливість..., хоч того, що в нас ще лишилося."